Конфлікт – це ситуація, у якій люди (або група людей) мають несумісні цілі та інтереси і яка супроводжується негативними емоціями та поведінкою.

9_1

Типи конфліктів:

  • за способом розв’язання: насильницькі / ненасильницькі;
  • за сферою впливу: соціальні / політичні / організаційні / економічні / гендерні;
  • за спрямованістю впливу: вертикальні / горизонтальні (усі на рівних позиціях) / змішані;
  • за ступенем розвитку: відкриті / приховані;
  • за кількістю учасників: міжгрупові / особистісно-групові / міжособистісні / внутрішньоособистісні;
  • за функціональністю: конструктивні (творчі, позитивні) / деструктивні (руйнівні, негативні);
  • за тривалістю: короткочасні / затяжні;
  • за причинами: зумовлені трудовим чи навчальним процесом / зумовлені психологічними особливостями людських взаємин / зумовлені індивідуальними особливостями членів групи.
9_2

Чинники, які впливають на конструктивне вирішення конфлікту:

  • адекватне сприйняття конфлікту, коли є точна оцінка дій, намірів, позицій опонентів і своїх власних;
  • відкрите та ефективне спілкування;
  • створення атмосфери взаємної довіри та співробітництва;
  • визначення причини конфлікту.
9_3

Найефективнішим способим вирішення конфліктів є практики відновного підходу.

ПРИНЦИПИ ВІДНОВНОГО ПІДХОДУ:

  • Конфлікт – це потенціал для особистісного росту та розвитку стосунків.
  • Повага до особистості, віра у її здатність вирішувати конфлікти у найкращий для себе спосіб, “право на конфлікт”.
  • Відповідальність у стосунках та по відношенню до інших. Відповідальність – дія по виправленню наслідків.
  • Увага акцентується на розв’язанні конфлікту та досягненні порозуміння, а не на пошуку винних.

Цінності, на яких базується відновний підхід: повага, розуміння, турбота, відповідальність.

9_4

Ефективні способи спілкування:

  • активне слухання (слухаємо і не перебиваємо, висловлюємо своє ставлення за допомогою міміки, дивимось в очі співрозмовнику, ставимо запитання, аби краще зрозуміти ситуацію);
  • перефразовування (повертаємо співрозмовнику його вислови, сформулювавши їх словами словами, для уточнення інформації)
  • резюмування (відтворюємо слова партнера у скороченому вигляді, стисло формулюємо найголовніше)
  • ефективне надання зворотнього зв’язку;
  • говорити від свого «Я» (форма висловлювань «Я-твердження»).

Рекомендація дня: У будь-яких ситуаціях пам’ятайте: люди ніколи не є проблемами!

Література:

1. Ємельяненко Л. М. Конфліктологія : Навчальний посібник / Л.М. Ємельяненко, В.М. Петлюх, Л.В. Торгова, А.М. Гриненко. – К. : КНЕУ, 2003. – 315 с.
2. Ложкін Г. В. Психологія конфлікту : теорія і сучасна практика : Навчальний посібник / Г.В. Ложкін, Н.І. Пов’якель. – К. : ВД «Професіонал», 2006. – 416 с.
3. Котлова Л.О. Психологія конфлікту / Л.О. Котлова. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. – 112 с.