Конфлікт – це ситуація, у якій люди (або група людей) мають несумісні цілі та інтереси і яка супроводжується негативними емоціями та поведінкою.
Типи конфліктів:
- за способом розв’язання: насильницькі / ненасильницькі;
- за сферою впливу: соціальні / політичні / організаційні / економічні / гендерні;
- за спрямованістю впливу: вертикальні / горизонтальні (усі на рівних позиціях) / змішані;
- за ступенем розвитку: відкриті / приховані;
- за кількістю учасників: міжгрупові / особистісно-групові / міжособистісні / внутрішньоособистісні;
- за функціональністю: конструктивні (творчі, позитивні) / деструктивні (руйнівні, негативні);
- за тривалістю: короткочасні / затяжні;
- за причинами: зумовлені трудовим чи навчальним процесом / зумовлені психологічними особливостями людських взаємин / зумовлені індивідуальними особливостями членів групи.
Чинники, які впливають на конструктивне вирішення конфлікту:
- адекватне сприйняття конфлікту, коли є точна оцінка дій, намірів, позицій опонентів і своїх власних;
- відкрите та ефективне спілкування;
- створення атмосфери взаємної довіри та співробітництва;
- визначення причини конфлікту.
Найефективнішим способим вирішення конфліктів є практики відновного підходу.
Принципи відновного підходу:
- Конфлікт – це потенціал для особистісного росту та розвитку стосунків.
- Повага до особистості, віра у її здатність вирішувати конфлікти у найкращий для себе спосіб, “право на конфлікт”.
- Відповідальність у стосунках та по відношенню до інших. Відповідальність – дія по виправленню наслідків.
- Увага акцентується на розв’язанні конфлікту та досягненні порозуміння, а не на пошуку винних.
Цінності, на яких базується відновний підхід: повага, розуміння, турбота, відповідальність.
Ефективні способи спілкування:
- активне слухання (слухаємо і не перебиваємо, висловлюємо своє ставлення за допомогою міміки, дивимось в очі співрозмовнику, ставимо запитання, аби краще зрозуміти ситуацію);
- перефразовування (повертаємо співрозмовнику його вислови, сформулювавши їх словами словами, для уточнення інформації)
- резюмування (відтворюємо слова партнера у скороченому вигляді, стисло формулюємо найголовніше)
- ефективне надання зворотнього зв’язку;
- говорити від свого «Я» (форма висловлювань «Я-твердження»).
Рекомендація дня: У будь-яких ситуаціях пам’ятайте: люди ніколи не є проблемами!
Література:
1. Ємельяненко Л. М. Конфліктологія : Навчальний посібник / Л.М. Ємельяненко, В.М. Петлюх, Л.В. Торгова, А.М. Гриненко. – К. : КНЕУ, 2003. – 315 с.
2. Ложкін Г. В. Психологія конфлікту : теорія і сучасна практика : Навчальний посібник / Г.В. Ложкін, Н.І. Пов’якель. – К. : ВД «Професіонал», 2006. – 416 с.
3. Котлова Л.О. Психологія конфлікту / Л.О. Котлова. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. – 112 с.