1 червня, коли весь світ відзначає Міжнародний день захисту дітей, в Україні в умовах війни цей день набуває особливого та дещо іншого значення.
Від рук російських окупантів щодня страждають наші діти - зазнають поранень, насильства, гинуть, їх незаконно вивозять на територію країни-агресора. Це наш біль. Це те, чого не повинно відбуватися в суспільстві. Це те, про що сьогодні нагадуємо усьому світу вкотре. Адже кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися, навчатися та зростати під мирним небом.
На жаль, українські діти проживають своє дитинство в укриттях, тікають від вибухів по світу. Усе — заради безпеки. Але безпечно повинно бути вдома. Дитячі очі повинні сяяти безтурботністю та радістю. Наш святий обов’язок – зберегти життя, та зробити так, щоб їх дитинство та майбутнє було щасливим та світлим.
Діти – це цвіт Землі, майбутнє нашої української держави і кожного з нас, найдорожчий наш скарб, безмежна радість і щастя. Вони надихають, спонукають до нових досягнень, повертають віру в щасливе життя.
Мільйони українців щодня наближають перемогу України. Серед них також діти, які були змушені подорослішати раніше. І хоча війна забирає у них хвилини безтурботного дитинства, вони знаходять у собі сили на надзвичайні вчинки. Активні та вмотивовані, вони готові перевертати гори заради світлого майбутнього.
Діти не повинні бачити війну.