Група юних дослідників історії рідного краю, ліцеїстів 9-11-х класів, побувала на екскурсії "Звідки починався Житомир", яку на їх прохання організувала вчитель історії, правознавства й громадянської освіти ліцею Преснякова Наталія Петрівна.
Юні краєзнавці дізналися про версії щодо заснування Житомира, час якого офіційно відносять до 884 року і пов'язують з легендою про відданого князю Аскольду (загинув від рук Олега 882 року), що мусив шукати зі своєю дружиною прихисток в поліських лісах. Діти дізнались також і про інші версії походження назви рідного міста, які в різні часи висувались краєзнавцями і пов'язані, зокрема із поєднанням слів: "жито і мир (як округа)", "жито міряти", із племенем житичів.
Тут же, на Замковій горі, на невеличкій стелі, що неподалік від оновленої будівлі житомирського магістрату, знаходиться надпис про надання місту Житомиру 1432 року Магдебурзького права, яке через складну політичну ситуацію було остаточно затверджене 1444 року, коли своїм привілеєм король Казимир Ягеллончик відніс Житомир до 15-ти найбільших міст Великого князівства Литовського і надав йому власний герб.
Перші згадки про дерев'яний Житомирський замок, споруджений на високому важкодоступному пагорбі у межиріччі Кам'янки і Рудавки, сягають ХІV cт., а перші писемні відомості про нього відносяться до 1471 року й містяться в люстрації Київської землі як один із форпостів ВКЛ. Житомирський замок найбільше потерпав від татарських набігів, що їх нараховують впродовж ХІV-ХVІ ст. понад 30. Особливо спустошливим був набіг 1482 року, під час якого Житомир було спалено вщент, і лиш 1497 року місто було відбудовано за сприяння великого князя литовського Олександра.
Внаслідок входження нашого краю після Люблінської унії до складу Речі Посполитої в місті посилились польські впливи, які в наступні часи залишили по собі такі визначні архітектурні споруди Замкової гори, як костел Св. Софії (пам'ятка середини ХVІІІ ст.) та будівлі, які відносяться до костелу, в одній з яких нині знаходиться Житомирський обласний краєзнавчий музей.
Саме тут, у краєзнавчому музеї завдяки кропіткій праці житомирських вчених-біологів, що створювали свою безцінну експозицію від початку ХХ ст., ліцеїсти детальніше ознайомилися з природою рідного Полісся, а також заглибилися в етнографічні особливості поліської старовини, відвідали картинну галерею, яка містить скарби іконопису та живопису ХVІІІ-ХХ ст.
Цікавим було і знайомство із іншими сакральними пам'ятками нашої багатокультурної Житомирщини - Свято- Хрестовоздвиженським собором (пам'ятка ХІХ ст.), що теж знаходиться на території Замкової гори та нещодавно відновленою Житомирською синагогою на вул. Малій Бердичівській, спорудженою на місці колишнього єврейського храму початку ХХ ст.
